💙💛Війна це страшно. Війна це відверто не лише з людьми, а й з собою. У війні нема ілюзій, очікувань... є висновки... багато і різних. Вона приземляє, спустошує, вивертає... іноді так, що далі нікуди.
Війна це про людяність, підтримку, кордони... душевні та розумові. Про закінчення сліз, емоцій, надії... віри... без неї найтяжче. У війні зникають межі... з'являється час... іноді він нестерпно безкінечний... іноді, як вода крізь сито.
Війна це про силу... фізичну, моральну, духовну. Це про вчинки, які засуджував і точно б не вчинив так в інших обставинах... Вона випалює не лише довкілля, а й свідомість, сприйняття, розуміння... все стає чітко чорно-білим і лише дітям дозволяється веселка.
Війна це байдужість... до всього, що мало якусь вагу, сенс... велич вчорашня стає мізерністю сьогодення... і навпаки. В ній поруч божевілля та свідомість, відчай та впевненість, страх та сміливість... рішення років приймаються в хвилини... хвилини стають цінніші за роки.
Війна це дорого... не фінансово - душевно. В ній холод пронизує в спеку, задуха стискає в мороз... І відстані... ці безкінечні відстані... неспокій, безпорадність... страх за тих, кого ти не знаєш, але ж вони там за тебе... за тих, кого ніколи не бачив до випуску новин... за діток, мам, татусів, бабусь та дідусів... всі вони щось планували... всі хотіли жити... вижити...
Війна це невпевненість перед величезним світом, величезних можливостей... який став дрібним, сплутаним, розмитим, двояким... зросла маленька країна, втративши території та людей... вона зросла на попелі, холоді, молитві...
Війна це ненависть... горе... біль... свій, чужий, спільний...
Війна це Буча, Ірпінь, Бахмут,Часів Яр, Вінниця, Умань...
Війна там, куди приходять вони!
(Картинка з нету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2023
автор: Людмила Мартиненко