В окопі усмішка твоя так гріє,
Від кулі береже любов твоя.
Душа моя зустрітися так мріє,
Мій Янгол, за тобою скучив я.
Нічні атаки сміло відбиваєм,
Від них щоночі сну у нас нема.
Та ми з тобою люба добре знаєм,
Що Україна - ненька в нас одна.
А ворог робить боляче їй дуже,
Він спопеляє села і міста.
До сліз дитячих ворогу байдуже,
Бо ж не цінує радості життя.
На землю нашу він прийшов вбивати,
Щоб знищити усе з лиця землі.
Не знає він, що нас не подолати,
Ми боронити будемо її.
Не віддамо свого "чумі" проклятій,
Зітрем її на порох в одну мить.
І буде на душі тоді лиш свято,
Коли "чума" у полум'ї згорить.
Ми віримо, настане Перемога,
Бо сильний дуже, наш козацький дух.
Засвітить світло послане нам Богом,
Піднімуться до неба сотні рук.
І буде радість литися рікою,
Обійми щирі, натовпи людей.
Тоді і ми зустрінемось з тобою,
Найщасливіший, мирний буде день...
Автор Тетяна Горобець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2023
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)