Слову Отця Надвічного
Христу Ісусу
присвячується з любовʼю
Тоді є цей солод у
вічному класі!
Згори йде це світло
у Божому часі…
Й шумують народи
і прагнуть свободи
а не соубражають — лиш
за сьомим разом доходить
труха в руках в часі
горить в серці вічне —
що бачить й левкасник
й що водить — розмітником!
крутіться, народи,
шумуйте, народи,
це вам запам’ятається
за сьомим разом доходить
ми — спис! — в підготовче
варити і рити
їй-богу, світ весь у
товчі!!
їдять бо, подай колоритніш…
Та тут у нас солод
у вічному класі!
Згори іде світло —
аж Бог йде у часі!
І це є примітно
й в найвищому класі
і Бог —
водить розмітником
і в серці левкасника
а більш зовнішні — в касі!
і шумуйте, народи,
і трусіться, народи,
за сьомим разом
і це доходить!!
А що світу поезія?
то те, підготовче
тож я роблю погоду
що і як
я скажу — народам?
що лиш разом із Богом,
ми лиш разом із Богом!..
а лиш ні — гірше товчі
що ж,
одлипне од часу левкасник
вогонь — час —
і що загасить?
підготовче у часі??
От! Вогонь серцем —
вічним!!
30.04.2023, свято жінок-мироносиць,
Київ — третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович