Знов білим півнем під вікном
Прокукурікала над світом,
Духмяним обнялася цвітом
У натюрморті Божим сном…
Даруєш мрії нам усім
І пелюсткове це кохання
Проймає серце. Не остання
Любов, розквітчана в красі…
А вихор пелюсткових дів
На грудях груші закруглився –
До неї персик притулився…
Як зрозуміло це без слів.
Враз гримнув грім серед полів,
Умив дощем лице білявці –
Вже груша з персиком у танці…
Над світом солов’їний спів.
23.04.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2023
автор: Променистий менестрель