Віддав життя... Поліг... Загинув...
До неба назавжди полинув...
Став птахом, хмаркою, зорею...
Барвінком уквітчав алею...
Злетів до янголів... Спочив...
Життя в цім світі закінчив....
Пішов у засвіти... Нажився...
Вже Богу в очі подивився...
Якби ж ридати не сльозою,
а життєдайною росою –
цілющою, що гоїть рани,
дітей вертає і коханих...
Я б плакала... Щодня й щоночі,
щоб всі жили – усі, хто хоче...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2023
автор: Vita V-D