Я із тих, що кохають…


Так  багато  в  житті  люди  хочуть,  
Так  малюють  на  склі,  так  плачуть,  
І  чекаю  так  довго-  роками..
І  забрали  б  зі  снів  «з  руками»..
Коли  часто  коханих  там  бачуть…

А  мені  би  тебе  один  раз,  
Доторкнутись  своєю  рукою
Там  де  шиї  твоєї  каркас,
Я  б  втикнулась  цілком  з  головою.

Запах  твій,  я  б  вдихала  вічно.
Але  раз  в  мене  є  тільки  мить,
Я  готова  в  цю  мить  цинічно  
Опянитись  і  п’яною  жить.

Якщо  Бог  дасть  іскру  за  можливість,
Я  готова  всекунді  одній,
Заіскритись  вогнем  й  потушитись,  
Притьмянівши  на  шиї  твоїй…

Я  із  тих,  що  багато  так  хочу..
І  малюю  на  склі  і  плачу,  
І  чекаю  так  довго-  роками  
І  зі  снів  би  забрала  «з  руками»
Коли  часто  тебе  там  бачу….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2023
автор: Тетяна Рейне