Весняна пора пройшла.
Вже від нас вона пішла,
Та не назавжди, навік,
А зна всяк – лише на рік.
Літо краснеє прийшло
І з собою принесло
Сонця лагідне тепло,
Щоб навкруг усе цвіло
Ще буйніше, ніж раніш,
Навесні, гарніш, пишніш;
Щоб барвистий цвіт-розмай
Прикрашав наш рідний край,
Щоб багатії сади
Незабаром нам плоди
Соковитії, смачні
Всім – йому, тобі, мені
Дали щедро залюбки –
Різні фрукти, ягідкѝ…
Сонце світить угорі
Яскравіше. Школярі
Навчання кінчають в нас,
Бо настав канікул час,
Бо для них уже настав
Час спочинку та забав.
Хай і сонце гарячé,
В небі світячи, пече,
Та для них це не біда,
Бо від нього їх вода
Прохолодна захистить,
Та вода, яка біжить
В морі, озері, ріці
У спекотнії дні ці;
Та вода, в яку вони,
Мов підводнії човни,
Упірнають і пливуть,
Наче риби, що живуть
У водоймищах отих,
Що домівкою для них
Є. Хоч іноді й дощить
Влітку також, та живи́ть
Землю літній дощ у нас,
Щоб на ній росли в той час
Трави, квітоньки усі
І цвіли у всій красі,
Щоб багатим був город
Наш від дощових тих вод
В нас на овочі, а сад
Яблука та виноград,
Груші, абрикоси дав,
Щоби їх не шкодував;
Також ягоди, гриби
Й інші фрукти теж, аби
Їли досхочу їх ми,
Щоб здоровими людьми
Всі були. Крім них, авжеж,
Злакові культури теж
В цьому посприяють нам –
І дорослим, й малюкам.
Адже літа бо пора,
Повна всякого добра,
Вже прийшла в наш рідний край,
Щоби був він, наче рай.
Євген Ковальчук, 02. 06. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2023
автор: Євген Ковальчук