Змарніло обличчя
І ніс загострився
Я вчора на цвинтарі
Богу молився
Просив щоб забрав
Він на небо мене
Де мамо і тато
У вічнім турне.
Але не почув я
Від нього нічого
Хіба що горобчик
Прилітав до порогу
Та стукав у раму
І щось щебетав
Напевне послання переповідав.
Згасає життя…
Та і рухатись важко
Душа ще тріпоче
Як сіра та пташка
Пробач мені Боже
Земні всі гріхи
Бо вже догорають
У храмі свічки.
23.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2023
автор: wanatol