І знов квітневий день уже погас
Та засвітились зорі вечорові,
Тільки би мирним став для усіх нас,
Зітканий із тепла, добра й любові.
Та й нічка щоби тихою була,
Співав лиш соловейко на калині,
А пісенька його щоби змогла
Спокійний сон дати кожній дитині.
Із сонцем щоби ранок прокидавсь,
Закутаний в серпаночок рожевий
Чи білий-білий трепетний вишневий,
Не було місця тут війни димам.
Засіяні пшеницею лани
Ще й житечком.Не мінами навколо
Та пісня жайвора летіла понад полем.
І сліду не лишилось від війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський