Я відпускаю слово – хай бринить,
Хай заколисує, леліє та пророчить,
Воно таке до ласощів охоче,
Непосидюче навіть ні на мить.
Поміж людей визбирує думки,
У вузлики зав’язує на пам’ять,
Спостерігає, як світанки в’януть,
У любощах купається п’янких.
Нарозкошується у повені чуттів,
Повернеться на хвильку, щоб спочити,
Приляже на папір, мов сніг на віти,
Що манною із неба прилетів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2023
автор: Оксана Дністран