Мені тебе ніколи не забути –
ні усмішку, ні чар твоїх очей.
Про тебе кожен спогад злотокутий
незмінно душу ніжить і пече.
Щораз мені на зламі дня та ночі
в’являється лице твоє ясне,
Хай тямлю: ти, напевно, неохоче
і рідко нині згадуєш мене.
Дивлюсь у двір, півсутінню узятий –
злітає з абрикоси цвіту сніг...
Чому ж тоді я вирішив мовчати,
хоч в серці почуття усе беріг?..
Тепер ніщо змінити не зумію,
як вдаль би не текла життєва путь.
Немов свою найбажанішу мрію,
мені тебе довіку не забуть.
[i]21.IV.23 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2023
автор: Прозектор