Дощі нарешті вгамувались
І сонця промені ясні.
Землі легесенько торкались,
Всміхались радісно весні.
Весна неначе наречена,
Вдягла на голову фату.
Свій килимок трава зелена
Їй розстелила на горбку.
Птахи дзвінких пісень співають,
Луна летить у береги.
Вони так весну прославляють,
Хмарок торкаються крильми.
І я весні також раділа
Її обожнювала я.
Як надувалися вітрила,
У даль їх несла течія.
Побачив дійство теє вітер,
Весну до танцю запросив.
Їй дарував найкращі квіти,
Чекав у гості, так любив.
Я милувалася весною,
Непередати цю красу.
Вона була разо́м зі мною,
Під ноги кидала росу.
Автор Тетяна Горобець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)