І
Дощ пройшов нечутно по Землі,
Що пропахла зеленню і пилом .
Де Христос проїхав на ослі,
Розквітали квіти там щосили.
Що хвилює душу на весні?
То давно було, колись раніше...
Рано залишатись в стороні,
Треба рано вставати, - хай потішить
Дощик, що проходить по Землі,
Сплять пташки і квіти, - іще рано...
І Христос, що не дрімав в сідлі,
Воздає Отцю хвалу-осанну.
ІІ
[b]ДОЖДЬ ПРОШЕЛ[/b]
Дождь прошёл неслышно по земле,
Пахнущей и зеленью, и пылью.
Где Христос проехал на осле,
Там цветы и травы восходили.
Что тревожит душу по весне?
То давно когда-то было, раньше.
Рано оставаться в стороне —
Надо рано встать, залюбовавшись, —
Как проходит дождик по земле;
Спят цветы и птицы; ещё рано...
И Христос, недремлющий в седле,
Воздаёт ОТЦУ хвалу-осанну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2023
автор: Рунельо Вахейко