На сам краєчок ліжка сів –
Квітневий вечір, хоч і смеркло,
Ніяк не з настроєм Отелло.
Його таким відобразив:
Сором'язливий а не злий,
З Великоднем він весь світився,
У думку світла занурИвся,
Так, голову злегка схилив;
Небесні очі, мов світи,
Селени світлом весь повитий –
Ми близнюки, чи просто квити,
Непросто нас було знайти
У тінях, у життя мети,
Серед думок у зір коронах,
Із посмішкою Лізи Мона…
Натхнення подих – вже лети…
16.04.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2023
автор: Променистий менестрель