Вечір

Вже  сонце  сідає  над  обрієм  синім,
Туманом  далекі  покрились  ліси,
І  вечір  такий  не  повторно  -  єдиний,
Гамує  бурхливого  дня  голоси.

Ще  сонячний  промінь  по  небу  блукає,
Неначе  остання  надія  в  житті.
Він  ніби  підтримки  для  себе  шукає
І  хоче  вхопитись  за  щось  в  висоті.

Та  вечір  іде  невблаганно  і  швидко,
Заповнює  гори  ліси  і  поля.
Панує  він  доки  знов  сонечко  зійде,
І  знову  зникає  у  променях  дня.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2023
автор: Nadija Moloda