І мої весняні роки,
І омріяні дороги,
Все минуло наче у ві сні.
І моє чудове літо
Щедрими дощами вмите.
Наче все наснилося мені.
Одцвіла моя калина,
На городі біля тину
Відлетіли в вирій журавлі,
І осінні сиві роси,
Тихо падають на коси,
Стеляться туманом по землі.
Як цю зиму перебути,
Щоби літо повернути,
Щоб зазеленіли трави знов?
Як би це життя прожити,
Що би молодість зустріти
Знов відчути радість і любов?
Та життя собі минає,
І ніщо не зупиняє,
Сиву і холодну заметіль,
Старість тіло обіймає,
Смерть у вікна заглядає
В серце входить невимовний біль.
Зупиніться мої роки,
Відпочиньте ви хоч трохи,
Дайте порадіти цим життям!
Хай надивлюся на небо,
Хай відчую літо тепле,
Перше як піду у небуття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2023
автор: Nadija Moloda