*****
Солдати Україну захищають
Від ворогів, які прийшли зі сходу.
До ворогів вони жалю не мають,
Бо борються за волю і свободу
Своєї Батьківщини-мами,
Її дітей – синів і дочок. Буде
Вона із ними, як із нами,
Звичайно, бо вона здобуде
Над ворогами тими перемогу.
Солдати й сумніву у цім не мають.
Проб’ють вони до неї ту дорогу,
Яку хоробро нині пробивають,
Що приведе до перемоги.
Вони ідуть до неї без упину,
Гамуючи у серці біль тривоги
За Україну – рідну Батьківщину.
Вона таки із попелу повстане.
Відродиться велика Україна.
Війна ж, неначе сніг, мов лід, розтане.
Лунати буде пісня солов’їна
Про перемогу. Будем жити
У мирі й щасті і уже повіки
Не будемо всі ми тужити
Та проливати сліз і крові ріки.
Вже наближається ця мить поволі
До нас невпинно, ненастанно,
Тому що ми, борці свободи й волі,
За них всі боремось старанно,
Хоробро, мужньо та сміливо.
Хай багатьох із нас не стане
У цій війні, одначе диво
Усе-таки у нас настане –
У мирі, згоді, щасті будем
Ми жити, виборовши волю.
Ми перемогу все ж здобудем,
А з нею – і щасливу долю.
Євген Ковальчук, 16. 03. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2023
автор: Євген Ковальчук