Перелітний птах я мабуть
В цім прозорім чистім Небі
І земну оту оману
Не сприймаю – людське дербі...
О, який же світ широкий,
Волелюбний, невгамовний...
Плинуть в безкінечність роки,
В ті життя, багатомовні...
Та й ось це – неначе поле
Мовчазне і стоголосе:
То у тиші Серце вгорне,
То не стримає... й голосить...
Ой ти , Матінко-Природо,
Моя ластівко Красуне,
Де ще знайдеш цю ось вроду:
Небо й море – синє, синє...
Перелітний птах я мабуть
І в душі прозорій чистій
Донести до людства маю
Божу правду... в веснах листі...
08.04.2006р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2023
автор: Променистий менестрель