Думок розгорнені сувої
Звивались молодим вужем:
Як можна воїна в неволі
Колоти-різати ножем?
Чи то напоєні дурманом,
Чи від природи – хижаки,
Гуртом беззбройного тримали
І рвали жертву, як вовки.
Чи знали Господа ці люди,
Чи ж мали ласку у житті?
А мо’, нащадки це Іуди –
Не відшукать зерна в смітті!
А може, то уже й не люди,
Бо ж важко їх людьми назвать.
Не серце – льоду шмат у грудях,
А це найгірша в світі з вад.
Жорстокість їх – не пояснити,
Складна це загадка для всіх:
Гуртом живу людину вбити –
Для роду непростимий гріх!
13.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2023
автор: Ганна Верес