Білий ангел, а може чорний?
Душа чиста, вода джерельна,
Крила ж посипані попелом,
То вже хто я, незрозуміла?
Промайнуло життя в тумані,
На другій паралелі дійсність,
Все шукала сонце в зеніті,
А знайшла, мабуть, свою зрілість.
Тяжко бути в протистоянні долі,
Захочеться в небо злетіти,
Відразу хтось звинуватить в крамолі,
Та заставить правильно жити.
Мені думалося, було все марно
І дорога хутко вела в осінь,
Тільки мудрість, все ж приходила вчасно,
Щоб життя не здавалось порожнім...
Знаєш? А крила не почорніли,
Ні, навпаки, ще дощем омилися,
Дуже довго уміла терпіти
І за щастя своє, ти молилася...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2023
автор: liza Bird