…і вийдеш з туману
повільно… і станеш навпроти.
Не серце у грудях – снігами обпалений сад.
Читай по губах, перечитуй мій внутрішній спротив.
Ні кроку назустріч
не зрушиш… ні кроку назад
Кричатимуть сови
у темряві хижо, свавільно.
Брат брату не сторож. Що нам до чужих ластів’ят?
…і небо над нами розгорне завісу чорнильну
…і струм потече по долонях
й дістанеться п’ят
Гойдай цю тривожність.
Це гроно калинове. Кожен
тут сам собі сторож, і сам собі світло в вікні.
Стікає печаль по одежах і… дякую, Боже,
за ту благодать,
що послав рідну душу мені
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2023
автор: гостя