Вогнем запалало сонце з – за хмари,
Немов насторога народу й братам,
Що йде на Вкраїну чорна отара,
Купуючи смерть за життя ворогам!
Заплакали сурми, заплакала мати,
Заплакали люди на нашій землі,
Подумати міг хто і хто міг сказати,
Дітей що ховати прийдеться рідні?!
Помолімося, люди, за рідну Вкраїну,
Піднімемо руки в тяжкій боротьбі,
Спаплюжити Матінку вільну, єдину,
Не дозволимо жодній кривавій юрбі!
У Неньки в обіймах черпати свободу
Ми звикли від роду на нашій землі,
Чи вільна вона, чи такой вона буде?
Чи буде це так, а може і ні?!
Повстанемо ж, браття, допоки свободу,
Допоки ми волі не вернем собі!
Українські ми діти, вкраїнського роду,
Ми будемо жити на нашій землі!
10.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2023
автор: Аліна Ємельяненко