О Боженьку, Боже, благаю тебе,
Зціли моє зранене серце,
Хіба ти не чуєш в молитвах мене?
Мої у сльозах ти не бачиш озерця?
І небо без зір непривітне твоє,
І променя сонця давно вже нема,
Чому Українонька сльози так ллє?
Гемера мовчить у скорботі німа…
О Боженьку милий, подай мені світла!
Хай сонце сіяє і вдень і вночі!
Без світла його на землі непривітно.
Від миру, скажи, де лежать ті ключі?
Поглянь ти на все: на дерева, на квіти,
На тих пташенят, що сидять у гнізді —
Всі хочуть і сонцю, і світлу радіти.
Тримає хто Мир у затяжній узді?
Всевишній хустину блакитну узяв
І небо очистив від зливи,
В віконце мені він промінчик послав
Й веселки красу у ясних переливах.
В душі розіллЯлось до серця тепло,
Надія і віра веселкою сяє.
Хай зникне з моєї землі усе зло,
І ворог у сонце моє не стріляє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А