***

була  весна.  
очікувались  тіні  
від  березня,  
вагітності,  
сумління.  
за  стінами,  
націленими  в  рай,  
така-то  мати  каялась  дитині  
і  стеля  гулко  гадила  в  бон-сай.  
і  білий  день  ховався  по  кишенях.  
а  скільки  там  -  солоних  зернят  жменя  
та  йорна  кава,  ссучена  на  чай  -  
тримай  і  сьорбай  те,  що  не  свистіло.  
і  стане  бог  на  краплю  свого  тіла,  
на  зірване  подвір'я,    
на  межу,  
на  дідовий  прострочений  кожух.  
і  стане  бог...  

...а  мама  не  хотіла.  
і  не  казала  "я  исчо  рожу"...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2023
автор: Циганова Наталія