Дзвенить весняний вже капіж,
А десь пташині голосочки –
Так мелодійно ставлять нотки…
Сопілка кришталева між,
Форель неначе хвостик-ніж,
Поверхню вод звучати мусить,
Світ з негараздів і спокуси…
Густий акорд тут вставив джміль.
В фісташок барви квітень нишком
Вже зве, під саксофона трепет
І горобиний ніжний щебет,
До ласки, наче та колиска…
Весни щемлива акварель –
Для Сонця відкриває двері,
Несе вже промінь до землі
Лиш радість, з верхніх повелінь,
В немов мальованому сквері…
Зі світу правди паралель
Органом зазвучить, неждано,
До гуманізму із туману –
Найкраща Людства є модель.
06.04.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2023
автор: Променистий менестрель