Чи ти знала як я тебе кохав...
Ти навіть і не уявляла ...
А очі видавали мене.
Я погляду не відводив ніколи
Любив мабуть тебе ще з
Початкової школи...
Постійно про тебе думав...
А ти вдавала що любиш мене...
Тільки вдавала... Тепер пройшло
Пів життя ... Ти ... щаслива мабуть...
А я досі думаю про тебе...
Я не хочу надалі жити ...
Ти навіть не хочеш дружити...
Я все розумію у тебе сім'я і діти
Та чесно скажи для чого було?
Удавати любов коли тільки я любив...
А тепер. Що тепер ? і ненавиджу і люблю
І досі один... Досі... І досі люблю і ненавиджу...
Гіркота печалі не дає жити...
Хочу вмерти і стати знаменитим!
Моє життя не має сенсу без тебе
І тільки смерть має сенс...
Тоді хоч принесуть квіти на могилу...
А так в моєму житті відсутній сенс .
Коли ти не вважаєш мене ні другом
Ні однокласником....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2023
автор: Ростислав Мельничук