Стражденна мати,чорна ніч,
Знов захолола в хаті піч,
На ранок сонце, геть не гріє,
Душа болить серце мліє.
Щораз погримує гроза,
Завмерло все,стіка сльоза,
Скорботна мати ледь ішла,
За нею майже пів села.
Іде процесія. Несуть,
Сина- бійця в останню путь.
Жаль не позбутись довгих мук,
Їй би торкнутись його рук.
Не в змозі сина оживить,
-Без тебе я не зможу жить.
Цвіт ранніх квітів у імлі,
Схилились низько до землі.
Нині й пташина мов німа,
Ой, що ж твориш клята війна?
Не зчезнуть болі та жалі,
За що, сини, як журавлі,
Летять, курличуть вдалині.
30.03.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2023
автор: Ніна Незламна