Десь отам вдалині, берег милий мені –
Рідний дім немов пристань, безстрашний;
Все йому пережить, та ніколи не нить,
Щоб життєві загоїти рани…
Покоління підУть, а чи інші прийдУть?
Мох покриє колишнє роздолля…
Лиш трава близь ріки, днів минулих чутки,
Все пливуть по незвіданій волі…
До весни все ж місток – дасть надії росток,
Всі печалі під сонцем розтануть;
Світанковий вже світ, запала самоцвіт,
Життя нОвого квіти заграють…
02.04.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2023
автор: Променистий менестрель