Ніч. Всі сплять, а я іще не можу,
Голову турбують все думки.
Стрес на виклик часто дуже множу,
Плани заганяю у кутки.
День. Всі йдуть, а я уже не хочу.
Стопи притомились від ходьби,
Мрій клубок на ниточки торочу
Скільки ж тут такої боротьби.
Північ знов, та очі не зімкнути.
Муза п'є, співає і бурчить;
Косу запліта квітками рути,
По папері олівцем гарчить.
Та мені до цього не звикати:
Я - портал, а думка як стріла
Розбиває сну чарівні ґрати,
Щоб сягнути далі, ніж тіла
...і торкнутись душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2023
автор: Андрій Конопко