Передзвони линуть велико́дні –
Чистять душі від страшних спокус.
Вірю: упадуть з дзвіниць сьогодні
Всі нечИ́сті – за добро молюсь.
Замурують зло церковні стіни.
Спинять пекло, кровопролиттЯ́.
«Отче, змилуйсь!» – в подиху єдинім
До небес лампади мерехтять.
Писанку малюю від стихії,
Розговітись – напекла паски.
Сподіваюсь. Вірю в Бога. Мрію:
Завесніє радістю таки!
Всі правителі та багатії
Врешті-решт, згадають про народ.
Україну порятуй, Месіє!
Досить смерті, воєн і скорбот.
Край козацький миру, волі хоче!
Вірю. Мрію. Саме цим – живу.
Відведи від нас, Пресвітлий Отче,
Силу зброї – Третю Світову.
Боже! Мирне сонце нам повернеш?
Хліб в поля? Блакитне сяйво плес?
Захистиш від заздрощів і скверни?
Великодня ніч… Христос Воскрес!
Хресною Ходою – знать церковна:
Особливе сяйво йде від риз.
Бризками освячує скоромне –
Боже Світло сіється згори…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2023
автор: Білоозерянська Чайка