Хочу мирний світанок,
запах літа і дощ.
І улюблена кава...
І що Путін вже здох!
І кремлівські шакали
дружньо в пекло пішли,
і орда вся тікала,
ми вас всіх прокляли.
На віка, покоління
вам не змити цей гріх,
бо моя Україна -
найміцніший горіх.
Лють і ярість сталеві
за світанки і дні,
за всі ночі, вечері,
за лютневий весь рік.
За Донбас, Маріуполь,
за Дніпро і за Бучу.
Бахмут - наша вся біль,
Харків, Суми, Ірпінь.
Миколаїв незламний
і Херсон нездоланний.
Запоріжжя і Київ,
Краматорськ і Чернігів.
Волноваха, Ізюм,
Нікополь, Кременчук.
Мар'їнка - місто-привид,
всі мурахи на тілі...
Вінниця, Кривий ріг,
Лисичанськ, Вуглегірськ.
Северодонецьк - місто жахів,
Мелітополь, Очаків.
Соледар та Лиман,
Куп'янськ, Кремінна.
Одеса, Каховка,
Чорнобаївка-акторка.
Захід, центр родинні
всі міста України...
Хочу кави зі Львова,
із Херсона - кавун,
Перемогу - від Бога!
ЗеСеУ - це двигун!
Хочу море і пиво,
хвилі, сонце, пісок.
Сподіваюсь на диво,
так багато думок...
Хочу мирний світанок,
Великодніх пасок,
в білому вишиванок,
зміну нових епох!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2023
автор: Lumen74