Де поглянь, то як казка,
Ми удвох йдемо у ній,
Та на все Божа ласка,
Вітерець торкнувся вій.
Він весняний, ласкавий.
І заквітчана весна,
Літа подих духмяний,
Тілеса, всім сповива.
Розсипає і обрій,
В небесах диво-красу,
Заясніли всі гори,
Вмить розвіявся мій сум.
Глянс знов очі, так вабить,
Там дріма, ще морозець,
Та надій не позбавить,
Усіх збуджених сердець.
Розстеливсь вздовж доріжки,
Глянь, фіа́лковий тут цвіт.
У росі, срібні ніжки,
Торкну́всь холод, ніби лід,
Та то ж лиш, це на миті,
Приліг гріє промінець.
Й я тону в оксамиті,
Мов піду, теж під вінець.
Я ти поряд зі мною.
Диво- казка, ця земна,
Повтішаймось красою,.
Хай чарує нас весна.
31.03.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2023
автор: Ніна Незламна