Жовті тюльпани на мокрій дорозі,
Вже не врятують мамині сльози.
Везуть мамі сина,до дому,до дому,
А батько і мати-до долу,до долу..
Схилило їх горе,ні з чим незрівнянне,
І вже не вони його будуть чекати.
"Ніхто,як ти ,мамо,-так не страждає,
Ніхто,як ти,батьку,-так не чекає!"
І тільки тиша виє у полі,
А серце плаче від болю,від болю..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2023
автор: Уляна Весняна