Пам'яті мого
батька Тараса
Чоловік прагне жити,
Перебуваючи
На лікарняному ліжку.
Коли вже пройдений
Дев'ятий десяток років.
Він патріарх
Своєї вулиці,
Бо найстарший за віком.
Решту вже відійшли
В інший світ.
Дехто, значно молодший,
Давно вже не ходить
По вулиці того чоловіка
В поважному віці,
Який невмолимо
Налаштований на
Подальше життя,
Зберігаючи спокій.
Коли проблеми здоров'я
Тримають оптиміста
В палаті лікарні.
(Верлібр)
2 січня 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2023
автор: Володимир Кепич