Ти зовсім став мені чужий.
Ми різні береги з тобою.
А був так рідний, дорогий,
Та не схотів піти зі мною.
Я загляну в твоє обличчя –
В душі щось глухо відізветься.
Багато втратив ти в житті.
Тобі так, певно, не здається.
В моїх очах ти втратив світ,
Безмежний світ кохання і щастя,
Терпіння, ніжності й тепла,
Що зберегли би у нещастя.
Немає місця для образи.
Ти сам себе караєш нині.
А я сумую вечорами,
Як бачу очі сіро-сині.
Нічого я вернуть не хочу –
Занадто боляче б було.
Ти може ще колись згадаєш
Рожевих губ моїх тепло.
Нам більше разом не заснути.
Й не бачити разом ті ж сни.
В руках обличчя не тримати,
Бо стали вже чужими ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97864
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.10.2008
автор: MeriAnne