Розстріляне небо , і зір сумні очі,
Непроглядні тумани з дощем...
Земля у руїні і плач серед ночі,
А в дУшах людей біль і щем...
Стривожені ,зболені ,у темних підвалах,
Господа молять , щоб спас їм життя,
Крики , ридання у свіжих завалах...
Із уст матерів - ворогам прокляттЯ!
В траншеях холодних , серед руїни,
У ворожім пекельнім вогні,
Мужньо стоять вояки України,
В кривавій , жорстокій борні.
Наша земля рясно кров'ю омита
І сльозами удів й матерів...
Та прийде пора , і на ній вродить жито,
Як пам'ять про наших Героїв- синів!
Вистоїмо, виборемо ! Відбудуєм руїни,
Бо в жилах тече вольна кров.!
І воскресне , розквітне земля України ,
Запанують в нас мир і любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2023
автор: Калинонька