А що тут скажеш? Все є при мені…
Модельна зовнішність ( це в кожного свій смак)
Знання англійської… (додам ще маячні)
І маю транспорт … ( краще каділак)
Хто б сперечався? В мене все, як слід…
Успішний бізнес … ( нічим решти дати)
А моє слово, наче моноліт …
(Хоча, як горобець, вміє літати)
Чудовий ранок і розкішний пляж…
Кайфую… а що ще можна сказати?
Та досить пафоса (занадто якось аж)
Тепер правдиво буду все писати:
Лежу у ліжку – бо заклало ніс,
У гості знов приперлася застудка,
Замість коктейлів – ліків повен віз,
Й сама, немов велика сніжна грудка.
То мене трусить, а то кида в жар,
І почуваюся, немов якась медуза,
А як же вам такий анти-піар?
Уже наслухались моїх байок від пуза?
Слова складати – це не щось робить,
Писать дурниці – не мішки вантажить,
Потрібно посміхатись кожну мить,
Щоб якось ще себе в цей час розважить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2023
автор: Інна Рубан-Оленіч