Занурившись у спогади дитинства,
Згадавши кожну зі своїх стежин,
Пізнавши смак солодкий материнства,
Зустріла осінь й аромат жоржин.
Мов стрічку з кінофільму розглядаю,
Неначе кадри давнього кіно,
Й продовження у стрічці тій чекаю…
Моменти в ній, немов п’янке вино.
У них вдивляюсь, погляд зупиняю,
Різня́ться між собою вочевидь,
По декілька разів переглядаю,
І не було́ ніяких там провидь.
Всі спогади дитинства безтурботні,
Усі вони, немов калейдоскоп,
Але ж усі вони безповоротні,
Йде зміна їх й немає кадру «СТОП».
Ступивши в думках на всі стежини,
Торкаючись до кожного кутка,
Скотились по щоці моїй сльозини…
В минуле не збудовано містка.
Не всюди я хотіла б повернутись,
Не кожну я хотіла б знов пройти,
Та є і ті, яких не позабути,
Але назад не зведено мости.
26.03.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР