Час, мов ріка, тече й не витікає,
Шкода, що не буває так з життям.
І це людину журить, і лякає,
Що в молодість немає вороття.
Кохання віку також непідвладне,
Адже ховає у собі секрет,
Що жити з ним душі і любо, й складно,
Й цю «хворість» не лікує лазарет.
Літа ж, на жаль, не птахи перелітні,
Що повертають з вирію назад.
Чи юний ти, чи вік маєш солідний,
Не запізнись про почуття сказать.
15.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2023
автор: Ганна Верес