Не розминутися б з весною.



                                                   Вдихни  весну!  Та  спершу  видихни  те,  що  гнітить  і  обтяжує
                           душу.  Лютий  гнів,  образи  і  тривоги.  В  кожного  свої  дороги  і  своє
                           пережиття  війни.
                                                     Труднощі  життя  долаєм,  бо  Божу  силу  відчуваєм.
                                                       І  воскресне  розбита  душа  і  у  ній  запанує  весна,  бо  
                             промовляє  серце  слова  -    Господи,  помилуй!  Тож,  щомитті  -
                             молися  і  віруй!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2023
автор: яся