Прощаюся зі світом назавжди...
Літа мої вже доліта до краю,
Холодною омиюся печаллю,
Бо так не зміг себе у нім знайти ...
Востаннє я скажу: " Простіть мені!"
Востаннє поцілую свого сина!
І хай розкішна моя горобина
Цвістиме буйно поруч, навесні...
Нехай піду у Всесвіт недарма,
Хай засіяє наді мною сонце!
Хай світить в кожнеє віконце,
Де оповила крилами пітьма...
Я обіцяю, помолюся щиро
До свого Бога, ставши на коліна,
Щоб процвітала моя Україна!
Щоб налилася повна чаша миру!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2023
автор: Христина Браун