Глянцеві гливи вилискують бронзовим сяйвом
Зморщені зранені дні загрубіли корою.
Біль. Він шліфує думки, відрізаючи зайве.
Жадібний коршун життя роздирає надвоє.
Зливою гільз скаженіє ненависть Арея
Всесвіт – на тисячу друзок крихкого кришталю.
Зараз і тут, коли небо сиренами блеє,
Ми зрозуміли: для щастя потрібно замало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2023
автор: Sunnyli Rich