Подоляночка


Коли  земля,  п'янка  і  молода,
Настоїться  на  весняних  туманах  -
Біжить  вода.  О  як  біжить  вода,  
Вигоює  і  бальзамує  рани.

Припасти,  де  коріння  воду  тче,  
Прозрів  і  ти,  барвіночку  хрещатий.
Твій  синій  блиск  смарагдових  очей  
Навчив  мене,  навчив  мене  прощати.

Побудь  мені  за  брата  -  потурай
Тим,  що  печаль  не  вміла  розпізнати.
Умилась  подоляночка  твоя,
Тепер  навчи,
                                   навчи  мене  сміятись  .



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2023
автор: Олена Жежук