Аура кохання грає та струмить –
Світлом променіє. Простора блакить
Шириться навколо, скрашує буття.
Зовні не збагнути сили почуття.
Аура кохання вічністю струмить,
Пестячи безмежно витончену мить.
Лине хвиля часу – зоряно віта,
Подихом життєвим сповнює літа.
Аура кохання ніжністю струмить,
Тою, що повсюди мріється та снить.
Та, що надихає щирістю митця,
Фрезії духмяні зрощує в серцях.
26.12.2018
––––––––––––––
Ілюстрація:
Валерій Крючков
"Розмова про Вище"
––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2023
автор: Олена Студникова