Початковий варіант (експромт за мотивами вірша Сергія Сонника "МЕТЕЛИКОВИМ МАРЕВОМ...")
А потім зійде марево омріяною казкою –
Сріблястії метелики запурхають вгорі.
Зима на зміну осені тваринкою пухнастою,
Грайливою, веселою поселиться в дворі
Та й буде пестить лагідно думки, що квітом стеляться,
В обійми пригортаючи ментолову цвітінь.
Стрічками білосніжними опутає хурделиця
Дерева, що похиляться в полоні сновидінь...
Пестливою тваринкою зима, стрічками граючись,
Намуркає натхненності морозу-казкарю,
Той намалює розповідь, у сутінках ховаючись,
На вікнах про різдвяную казковую зорю...
І дивлячись закохано, на мрії багатіючи,
Красою неймовірною насичуючи світ,
Душа-метелик, мареву казковому радіючи,
Здійснить в життя безмежнеє свій зоряний політ.
Осінь - 2018 (десь жовтень-листопад)
Редагований варіант (для доньки)
Зійшло на землю марево омріяною казкою –
Сріблястії метелики запурхали вгорі.
Зима на зміну осені тваринкою пухнастою
Прийшла та оселилася у нашому дворі.
І дивлячись закохано, на мрії багатіючи,
Красою неймовірною насичуючи світ,
Душа-метелик, мареву казковому радіючи,
Здійснить в життя безмежнеє свій зоряний політ.
11.12.2018
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
МЕТЕЛИКОВИМ МАРЕВОМ...
Сергій Сонник
Метеликовим маревом, метелицею жовтою,
Закручений у осені, танцює листопад.
Зриває з віття листячко, укрите позолотою,
Що падає, кружляючи, неначе зорепад.
І гаснуть листя-зореньки у дзеркальцях калюжності,
Що кришталем осипались з ухмарених небес,
А сонце сивим променем в холодності примруженій
Буває, прочалапає калюжами, мов пес.
І поки ще взолочені дерева напівсплячії,
Ще бачать віддзеркалення в люстерках тих калюж,
Та засинають згадками про пустощі дитячії,
Що зігрівають сонячно старезність їхніх душ.
А в снах вони – з лелеками, які летять до вирію,
Дерева ті щоосені бажають відлетіть…
Але бажання їхнєє назавжди є лиш мрією,
Солодкою-солодкою, якою варто снить.
І через ніч розвидниться, заквітнеться все інеєм
По травах ще не скошених — ментолова цвітінь.
А, може, і задмухає мороз льодяним віялом,
Замінить золотавую на білу заметіль…
(від 1998 року.(обробка 20.12.2006.))
...вірш дуже старий, друкую майже таким, яким він народився))...
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2023
автор: Олена Студникова