Я тебе дочекаюсь з війни,
Ти до себе пригорнеш дитину
І ми будемо жити колись,
В найпрекраснішій, вільній країні.
Я тебе дочекаюсь з війни,
Буду сильною, я ж обіцяла
І колись, вже онукам своїм,
Розповім, як усе відбувалось,
Розкажу про тривогу і страх,
Розкажу про відвагу і силу
І про єдність, все в наших руках,
І про віру, що в серці носили!
Пронесемо усе крізь роки,
В нашій пам'яті житимуть вічно,
Усі ті, хто життя віддали,
Аби ми з вами жили тут вільно.
Я тебе дочекаюсь з війни
Поведемо за руку дитину,
І щасливими будемо ми
В найпрекраснішій, вільній країні!
©Марія Скочиліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2023
автор: Марія Скочиліс