ЗАБУТТЯ...
Прийшла в свій дім , Щаслива ще й до нині !
І душу дика гордість розпира-
він цілував, ласкав немов богиню,
Як хижий птах їй одяг розривав.
Надалі лиш безодня...Море квітів,
Свіча, шампанське, мов чужа сльоза,
І подорож у невідомі світи ,
І стан зім"ятий мов би та лоза.
А потім вечір... Знову свічі, квіти,
Шалених рук нестримний гріхопад.
І позабуто все про все на світі...
Спинився вік...Лиш грає зорепад...
...Прийшла в свій дім. а вдома малі діти
І чоловік ,Та нині мов чужий...
І дім чужий і все чуже на світі,
Є тільки ВІН - жаданий, дорогий...
Луганськ 18.03.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2023
автор: Мехті Волас