Темрява.
Довершена, вільна, розкута,
Скидала з себе втомленість дня,
Ловила моменти спокою,
Розсипала в повітрі бажання.
Темрява.
Вела крізь призму невідомості,
В забутих кутах струшуючи пил,
Даруючи відчуття невагомості
Для всіх земних тіл.
Твоє тіло до мого тіла,
Твої губи до моїх губ.
Загублені в просторі
Затьмарені вдосвіта.
Чи ми все ще тут?
Темрява...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2023
автор: Mezu Svitlana