Іду життям не дне десятиліття,
Зі мною – доля – подруга в путі.
Здається, й не належу до еліти,
Та слово стало стержнем у житті.
Іду стежиною, вузькою і крутою,
Де зустрічаються і гравій, і стерня,
Стрічаю дні молитвою святою,
Щоб кару понесла таки русня.
Адже вона нас нищить-убиває,
Гвалтує, палить села і міста,
Вже дев’ять літ війна-терор триває,
Тож гнів наш в Перемогу вироста.
Й не на стіні кремлівській – на руїнах
Напишем кров’ю вражою слова:
«Капут росії!» й «Слава Україні!»
«Героям слава!» – світ нам підспіва.
8.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2023
автор: Ганна Верес