Ген там, далеко від села,
Стоїть великий дуб старезний,
До нього стежка привела,
Сьогодні вже й мене нарешті.
Він тихий, мовчазний, бо з тих,
Хто часу надасть подумати,
Розказати, навіть про гріх,
Таємниці вміє слухати.
Зашелестять всі листочки,
Це так із вітром розмовляє,
Твої ж думки, як ниточки,
В клубок непомітно збирає.
Вчасно відповідь поспіла,
Цей дуб, мабуть, чудеса творить,
Бо стало все зрозуміло,
Ти тут, щоб з собою говорить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2023
автор: liza Bird